У п’ятницю 12 липня Сейм Республіки Польща ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв радянського геноциду, вчиненого проти кримських татар. У резолюції також згадується незаконна анексія Криму Росією у 2014 році. На сесії була присутня делегація Меджлісу, парламенту кримських татар.

– Проєкт резолюції був створений, щоб вшанувати пам’ять депортації кримських татар і розповісти про цей геноцид, вчинений Радянською Росією проти татарського народу – сказав Павел Коваль, голова парламентського комітету у закордонних справах.

Етнічна меншина роками боролася за те, щоб депортація кримських татар у 1944 році була визнана актом геноциду проти цього народу. Проєкт резолюції описує, як 18 травня 1944 року влада Союзу Радянських Соціалістичних Республік розпочала депортацію кримських татар з Кримського півострова.

Геноцид і переслідування

Протягом трьох днів майже 200 тис. чоловіків, жінок і дітей зігнали у вагони для худоби й в нелюдських умовах депортували до Центральної Азії та Сибіру. 8 тис. людей не пережили депортацію, а ще 45 тис. померли по прибуттю. «Після депортації радянська влада систематично знищувала татарську спадщину Криму», – йдеться в тексті резолюції.

У резолюції депутати визнають, що «акти геноциду і переслідування кримських татар наповнюють їх особливим болем». «Ми звертаємо увагу на неоціненний внесок татар в історію і національну спадщину Польщі та підкреслюємо їхнє багатовікове мирне співіснування на території Речі Посполитої та Республіки Польща», – підкреслюється у резолюції.

У ній відзначається, що «анексія 2014 року, яка стала одним з перших акордів війни Росії проти України, є порушенням принципу територіальної цілісності й грубим порушенням міжнародного права і Статуту ООН». «Посилаючись на Резолюцію Сейму Республіки Польща про засудження злочину геноциду на території України від 8 квітня 2022 року, ми також зазначаємо, що насильство, яке свідомо і систематично застосовується військами Російської Федерації проти цивільних громадян України, має ознаки геноциду», – йдеться у резолюції.

Також йдеться: «Сейм Республіки Польщі підкреслює в цьому контексті повагу до Статуту ООН 1945 року, Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року і Декларації ООН прав корінних народів 2007 року».

У резолюції зазначається, що «Сейм знову засуджує неспровоковану, незаконну, повномасштабну збройну агресію Росії проти України й закликає міжнародне співтовариство притягнути владу Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії та притягнути винних осіб до Міжнародного суду ООН в Гаазі».

Конфедерація проголосувала «проти»

414 депутатів проголосували за резолюцію, 16 проголосували проти й 2 утрималися. Депутати Конфедерації, які, за словами Кшиштофа Босака, «мають проблеми з проукраїнською позицією пана Коваля», були проти.

• Якби ми довірили йому історичну і зовнішню політику, ми б щотижня приймали в Сеймі проукраїнський документ, – пояснив Босак.

Мустафа Джемілєв, лідер кримських татар, сім’я якого була депортована до Узбекистану, у той час перебував у Польщі. На запрошення голови парламентського комітету Павла Коваля та воєводи Підляського воєводства Яцека Бжозовського він відвідав історичну мечеть і кладовище в Крушинянах. Також він провів переговори з представниками польських татарських громад Крушинян, Бохонік і Білостока. 

Голова Мусульманської релігійної громади в Крушинянах Броніслав Тальковський зізнався Польському радіо Білосток, що візит такого поважного гостя є великою честю для татар Підляшшя.

Детальніше читайте на PostPravda:

• Партія мертвих проти путінської Росії
• У Кремлі побоюються, що Захід намагається розколоти Росію. Якби тільки!
• Так російські окупанти ставляться до жінок
• Евакуація з Покровська завершується. З кожним днем менше цивільних виїжджає з під обстрілів
• Вибори в Грузії: «Виживемо, а там подивимося».
• Маленька Естонія більше не боїться російського ведмедя